войовничий


войовничий
[войоўни/чией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Смотреть что такое "войовничий" в других словарях:

  • войовничий — а, е. 1) Який прагне або схильний воювати. || Спрямований на розв язання війни. 2) перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким , чим небудь. || Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал …   Український тлумачний словник

  • войовничий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, відважний, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Свято-Успенский собор (Полтава) — У этого термина существуют и другие значения, см. Успенский собор. Православный собор Свято Успенский собор …   Википедия

  • войний — а, е, заст. Войовничий, військовий …   Український тлумачний словник

  • войовитий — а, е, рідко. Те саме, що войовничий …   Український тлумачний словник

  • войовницький — а, е, діал. Те саме, що войовничий …   Український тлумачний словник

  • войовниче — Присл. до войовничий …   Український тлумачний словник

  • войовничість — чості, ж. Властивість за знач. войовничий …   Український тлумачний словник

  • завоїстий — а, е, розм. Задерикуватий; войовничий …   Український тлумачний словник