- войовничий
- [войоўни/чией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
войовничий
Смотреть что такое "войовничий" в других словарях:
войовничий — а, е. 1) Який прагне або схильний воювати. || Спрямований на розв язання війни. 2) перен. Який веде непримиренну боротьбу з ким , чим небудь. || Який виражає, виявляє готовність до сутички, суперечки, бійки. Войовничий запал … Український тлумачний словник
войовничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
валечний — войовничий, сміливий, завзятий, хоробрий, відважний, міцний, мужній; воєнний, переможний, героїчний, славетний воєнною доблестю … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Свято-Успенский собор (Полтава) — У этого термина существуют и другие значения, см. Успенский собор. Православный собор Свято Успенский собор … Википедия
войний — а, е, заст. Войовничий, військовий … Український тлумачний словник
войовитий — а, е, рідко. Те саме, що войовничий … Український тлумачний словник
войовницький — а, е, діал. Те саме, що войовничий … Український тлумачний словник
войовниче — Присл. до войовничий … Український тлумачний словник
войовничість — чості, ж. Властивість за знач. войовничий … Український тлумачний словник
завоїстий — а, е, розм. Задерикуватий; войовничий … Український тлумачний словник
